Суббота, Сентябрь 23, 2017
   
Text Size

               Успешные от неуспешных, счастливые от несчастливых,   богатые от бедных, здоровые от больных отличаются лишь одним–

МЫШЛЕНИЕМ.

            Именно оно помогает им выбрать правильный путь, правильные методы и действия, приводящие к желаемой цели.

Из статьи "5 ОСНОВНЫХ ПРИНЦИПОВ успешности Ароматерапии в вашей жизни"

Звук 7: Люблю Стасіка

ремонтненский район ростовской области
строительная компания стройремкомпани.

Родительская категория: МОИ ЗВУКИ Категория: МОИ ЗВУКИ

Предисловие

...Кожна людська істота, що приходить у цей світ, потребує любові. Любов є такою ж природною потребою як дихати, їсти, пити, спати. Звичайно, можна без неї прожити, мати нормальний кислотно-лужний баланс, нормальну кількість вітамінів та мінералів в організмі, високий рівень освіти, фінансового достатку, соціальний статус та багато іншого.

Але ніщо з вищенаведеного не зробить людину повноцінною і щасливою особистістю. Тільки любов, відчута своїм серцем і отримана від іншого серця, робить життя осмисленим, розфарбовує його у яскраві барви, дає сили, підтримує і надихає.

Любові людина навчається ще задовго до свого народження. Любов чи її відсутність суттєво впливає на розвиток і подальшу долю мікроскопічного результату поєднання чоловічої та жіночої клітин.

А народжена нова людина, не отримуючи любові, навряд чи має шанси прожити легке, безтурботне і щасливе життя.

… Людочка – маленька худорлява мовчазна дівчинка десяти років, але виглядає приблизно на сім.

Статура у неї аж занадто тендітна, ніжки і рученята маленькі і худенькі, а у поєднанні з порцеляновою блідістю шкіри і майже прозорими синюватими колами під очима створюється образ якийсь не зовсім земний.

Такими безтілесними і невагомими зображують, зазвичай, небесних янголів у білих одежах.angel4

Народилась вона недоношеною, вагою не дотягувала навіть до двох кілограмів. Батьки були непутящі, єдиною їхньою потребою було погульбанити з такими самими друзяками, а дитина зовсім не була їм потрібна.

Мабуть і не мала би Людочка взагалі ніякого шансу з′явитись на цей світ, якби її мати вчасно дізналась про свою вагітність.

А коли дізналась – то було вже пізно щось робити. Жоден лікар в районній лікарні аборт робити не погодився.

Спробувала жінка потягати важкості, пострибати, якоїсь каламутини напилась, яку порадила подруга, така сама «турботлива матуся», як і вона сама – нічого не допомогло, дитина в лоні трималась міцно.

Якісь там, на небі, існують інші розрахунки, і все ж народилась Людочка на цей світ, хоча і не бажаною, не потрібною, зараннє і не зовсім здоровою.

Мати навіть до грудей її не прикладала. Виходжували дитину спочатку в кювезі для недоношених, потім по лікарнях. Лікарі досить довго не були впевнені, що маля-таки житиме.

Довга і дуже сумна історія, одним словом. Допиятикувались батьки Людочки до позбавлення батьківських прав. А дитині прийшов час до школи йти.

А вона нічого не знає, ні букв, ні цифр, ні віршика, ні пісеньки, ні забави якої. А хто що вкладав в ту дитину, хто вчив, розважав, пестив? Дівчинка була занедбана, залякана, завжди голодна, недоглянута і недолікована.

Замість затишного ліжечка – смердюче кубло з лахміття, замість забав – запотиличники і стусани.

Комісія з району приїжджала, лікарі дивились і поставили вони Людочці діагноз – відставання у психічному розвитку. А з такими справами дорога одна – в спеціальний інтернат.

На щастя, тьоті і дяді в інтернаті були добрими, відмили, нагодували, зігріли дитину і почали вчити.

Але це маленьке дике звірятко нормально по-людськи ні спілкуватись, ні гратись не вміло, ні книжок, ні іграшок ніколи не бачило.

А на дворі, зауважте, двадцять перше сторіччя і мова йде не про далеке Зімбабве, а про центральноєвропейську державу Україна.

Але, Богу дякувати, почала відтаювати Людочка. Увага, добре відношення, смачна їжа і безпека потрошку робили свою справу. Виявилась дівчинка кмітливою, до навчання старанною, тільки от читання і письмо тяжко виходить, а математика – то вже зовсім ніяк.

Дається, видно, взнаки, "материнська любов" до дитини під серцем. Найбільше любить Людочка уроки про природу і розповіді про усілякі історичні події, про козаків, про королів, про різних людей в різних країнах.

Я познайомилась з цією славною дівчинкою на майстер-класі з рукоділля. Проводили ми його з однією майстринею якраз напередодні Дня всіх закоханих.

Діти взагалі дуже чутливі до усіляких романтичних справ, а де вже стосується любові, кохання, то там інтерес підвищений.

Прикрашали ми сердечка в техніці декупаж, вчили дітей фантазувати, створювати композиції з невеличких малюночків. Як натхненно вони працювали! Творили, старались не піднімаючи голови, пихтіли і квоктали, здавалось, що від них зараз дим піде.

Кожна дитина, маючи в на увазі когось близького і особливого для свого маленького сердечка, намагалася вмістити на невеличкий подарунок і квітку, і ведмедика, і пташечку, і бантик, і зірочку, і бедрика, і ще сердечко на сердечко, та ще й різних кольорів, і ще місце залишити для привітального напису.

Як важливо, все ж таки, мати в житті кого любити, про кого думати, кому готувати подарунки. А як гірко, коли нікого немає. У всіх навколо є, а в тебе немає.

Що відчуває в такі моменти душа маленької людини? Які почуття її розривають? Хто передасть відчуття сироти при живих батьках?

І знаходить дитина кого поселити у своє серце, щоб не було там порожнечі. Чи то подружку, чи друга, чи вчительку, будь-кого, хто до тебе добрий, кого можна любити, бо любити треба, без цього не може жити людське серце, якого б розміру воно не було.

Це були справжні шедеври! Готові сердечка, яскраво оздоблені, щедро прикрашені блискітками і  різнокольоровими стрічками виглядали неймовірно!

Якби в цей момент яким-небудь пристроєм можна було виміряти силу вкладеної в них любові, я впевнена, пристрій обов′язково зашкалив би і, не витримавши навантаження, згорів.love17

Прийшов час робити привітальні написи. Ми з колегою узяли блискучі художні контури і приготувались ставити важливу фінішну крапку.

Варіантів було декілька: «Любій матусі!», «Вітаю маму!», «Вітаю бабусю!», «Зі святом!» і таке інше.

Людочка, перечекавши усіх дітей, наостанок підійшла до мене і на моє запитання «Кого будемо вітати?» одними губами, ледь чутно прошепотіла:

- Напишіть «Люблю Стасіка».

...За будь-яких життєвих обставин не може, не повинна людська душа жити без любові...

жовтень 2012 р.

Если статья была для вас полезной и интересной, поделитесь ею в социальных сетях

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить

Комментарии  

 
Олена Плахтина
# Олена Плахтина 03.10.2012 21:41
Оля дякую, це прекрасно, душа плаче і танцює одночасно...
Ответить
 
 
Николетта
# Николетта 26.01.2013 23:25
Спасибо, за ваше творчество.
Ответить
 
 
Олена
# Олена 25.02.2013 00:12
За будь-яких життєвих обставин не може, не повинна людська душа жити без любові...

золотые слова)... хорошо, чтоб и на деле так было))) Понравилось)
Ответить
 

Фраза дня

  Если вы никогда

не вдыхали

НАСТОЯЩЕЕ

эфирное масло,

то, вероятно,

 не представляете,

 что может сделать его запах

 с вашим сознанием,

 телом и психикой…

  Ди Трачи Регула

Оплата онлайн обучения и консультаций

knopka3

Купить книгу

book1

 

Подписаться на рассылку новостей

Видео блог

videoblog

 

Последние комментарии

Яндекс.Метрика