Суббота, Ноябрь 18, 2017
   
Text Size

               Успешные от неуспешных, счастливые от несчастливых,   богатые от бедных, здоровые от больных отличаются лишь одним–

МЫШЛЕНИЕМ.

            Именно оно помогает им выбрать правильный путь, правильные методы и действия, приводящие к желаемой цели.

Из статьи "5 ОСНОВНЫХ ПРИНЦИПОВ успешности Ароматерапии в вашей жизни"

ЗВУК 3: БОРЩ ЯК СИМФОНІЯ

ремонтненский район ростовской области
строительная компания стройремкомпани.

Родительская категория: МОИ ЗВУКИ Категория: МОИ ЗВУКИ

borsh1

Наспівуючи веселу пісеньку і кумедно підтанцьовуючи, Настуня варила борщ.

 Перехрестившись і промовивши «Боже, благослови!», вона поставила на вогонь величезну каструлю з водою, нахилилась губами майже до  самої води і прошепотіла «Люблю і дякую», щиро вірячи, що цими чарівними словами робить воду живою, а будь-яку страву - цілющою.

Адже і вода може бути різної якості, і настрій у господині може бути не зовсім радісним і позитивним, бо у житті бувають різні моменти, а їжа для близьких людей завжди повинна бути оздоровлюючою і надихаючою.

Поки вода нагрівалась, вона готувала усі інші інгредієнти. Творчій натурі Настуні не цікаво використовувати стандартні традиційні рецепти. І в оздобленні житла, і в одязі, і в кулінарії, і в різних життєвих ситуаціях вона завжди використовує власну фантазію, власне сприйняття, що таке краса, смак, стиль і гармонія, на все має свою власну думку, і не дуже переймається критичними оцінками інших людей.

Свекруха, не зважаючи на те, що Настуня була її невісткою вже дванадцять років, подарувала її синові двох чудових діточок, а їй двох прекрасних онуків, ще й досі відносилась до жінки напружено і стримано, не сприймаючи ту легкість, з якою невістка ламала стандарти і усталені традиції, і йшла на незвичні експерименти.

Стосовно кулінарії у двох жінок був діаметрально відмінний підхід. У свекрухи за життя накопичилась ціла купа книжок, записників і зошитів різного формату, куди вона записувала різні рецепти і вклеювала вирізки з газет і журналів.

На кухні було безліч мірних ложечок, скляночок та інших пристроїв для вимірювання точних доз продуктів. Були аптечні ваги і набори гирь різних калібрів. Її кухня була схожа на лабораторію алхіміка. Приготування будь-якої страви нагадувало священний ритуал, де кожен рух і кожна операція за життя відполірувались до ювелірної точності. Кухня була її вівтарем, її священним храмом, в якому всевладно і одноосібно панувала Велика Кулінарна Жриця.

А дванадцять років тому на її недоторкане царство було здійснено варварський напад, чужинське вторгнення, святотацьке осквернення, від якого свекруха не прийшла до тями ще й досі.

Будинок був великий і просторий, місця вистачало усім, молоде подружжя жило окремо на другому поверсі, але кухня була одна на всіх. І хоч була вона такого розміру, що за столом легко вміщалось чоловік дванадцять-п՚ятнадцять, двом господиням на ній місця і простору категорично не вистачало.

Проте, справедливості заради, зазначимо, що відчуття дискомфорту турбувало лише свекруху. Легка і завжди усміхнена щебетуха Настуня або справді не помічала майже видимих оком електричних розрядів свекрушиної напруги, або свідомо не звертала на них уваги, або, ймовірно, не зважаючи на свій юний вік, мала більше мудрості, не піддаючись на провокації і не роздмухуючи з іскор вогонь сімейних скандалів.

Вона впорхувала на кухню, мов маленька вертлява пташечка, майже завжди наспівуючи щось і злегка підтанцьовуючи, швиденько готувала обід чи вечерю, подавала, прибирала, і так само легко, підтанцьовуючи, випорхувала на свою половину будинку.

Її страви завжди були смачними і легкими, на відміну від свекрушиних, де панували точно за старими рецептами зажарки на смальці, складні підливи до тефтель і голубців, наваристі бульони на мозкових кістках.

Настуня, завжди одночасно зайнята безліччю домашніх справ і творчих проектів, не готувала страв, що вимагали багато часу і складних зусиль. Також, вона не переймалась відсутністю будь-якого з обов՚язкових інгредієнтів. Щось придумувала, чимось заміняла, пробувала нове, клала «на око», і таким чином отримувала свої власні удосконалені або досить екзотичні рецептури.

 Велика сім՚я, включаючи свекруху з свекром, Настуню з чоловіком і двох дітей, голосували за її кулінарні експерименти тарілками, що швидко і дружно порожніли.

Але найбільшим віртуозом вона з роками стала в приготуванні саме борщу. І, не буде перебільшенням стверджувати, що за дванадцять років вона ніколи не зварила однакового борщу двічі.

Ну от які продукти вважаються обов՚язковими для українського борщу? Картопля, буряк, морква, цибуля, капуста, томатна паста, зелень. Якщо борщ не пісний – то м՚ясо або кістки. Все решта – варіанти.

Настуня варила борщі з вареним, з сирим і з пасерованим на олії буряком. І навіть з усіма трьома видами одночасно.

Морква також могла бути сира або підсмажена.

Цибуля - і сира, і пасерована, і ріпчаста, і зелена.

Картопля – і сира, і підсмажена, і стара, і молода.

Капуста – і свіжа, і квашена, і тушена, і білокачанна, і фіолетова, і брюссельська, і цвітна, і броколі, і кольрабі.

Томати – червоні, жовті, чорні, рожеві та зелені, свіжі, квашені, мариновані, у вигляді пасти, соусу, кетчупу, шматочками заморожені з літа.

Боби, зелений горошок, чечевиця і квасоля - маленька, велика, різнокольорова, шпарагова у стручках.

Зелень – укроп, петрушка, кориандр, базилік, розмарин, майоран, кмин, фенхель, селера, пастернак, листя  і корінь хрону, зелень огіркової і грибної трави, молода гичка червоного буряку, щавель і шпинат, листовий буряк – мангольд, все у різних комбінаціях.

Перець - чорний, білий, духм՚яний, червоний пекучий і солодкий.

Борщ міг бути з грибами,  вишнями, чорносливом,  ревенем, кабачками, огірками, яблуками, гарбузом, кукурудзою, з куркумою, шафраном, зірою, хмелі-сунелі, з м՚ясом,  ковбасою,  птицею, копченим бочком, зі свіжим або товченим старим сальцем «з душком» за бабусиним рецептом.

Звичайно ж з пампушечками, житнім хлібом, сухариками або малесенькими пиріжками з різними начинками.

Зрозуміло, що і це – ще не всі імпровізації.

І, як фінальний акорд, як же ж без нього – його величність Часничок, і зелений, і сушений, і свіжий зубчиками.

Коли справа доходила до часнику, Настуня кожного разу с усмішкою згадувала історію, яку розказав колись за столом її свекор.

Сталося це тоді, коли він був ще молодим і працював електриком на Поліссі. І їхня бригада з чотирьох чоловіків їздила по далеких поліських селах, то протягуючи нові лінії електропередач, то ремонтуючи старі. А відстані були чималенькі, транспорт ходив рідко і погано, отже, частенько приходилось ночувати у місцевих людей.

А господарі зустрічались різні, хто більш привітний, хто менш хлібосольний, та вибирати не приходилось. Але одну гостинну хазяйку він запам՚ятав на все життя.

Ввечері пізно після роботи прийшли електрики втомлені і дуже голодні до хати ночувати. Господиня, жінка вже в немолодих літах, поставила на стіл пляшку домашнього самогону з буряку, наїдки, хліб, сало, солоні огірки, що було в хаті. І, звичайно, налила усім по великій мисці червоного борщу.

Чоловіки тільки намірились почати їсти, а вона питає:

-         Вам борщик часничком зазубрити?

Ті дружно кивнули головами. Чого ж  не зазубрити? Адже борщ завжди з часничком добріший, це усім відомо. Особливо під горілочку.

Господиня звичним, роками натренованим жестом вкинула собі в рота кілька зубчиків часнику, швидко-швидко їх розжувала, і блискавичним рухом рівними порціями повипльовувала отриману масу в кожну з чотирьох тарілок.

Чоловіки остовпіли і не знали, що з тим робити. І їсти одразу якось перехотілось, і відмовитись незручно, щоб хазяйку не образити.

Так-сяк поколупали ложками в тарілках, запили самогонкою, закусили салом з огірками, і напівголодні полягали спати.

От вам і традиції.

Довго тоді сміялися усі за столом. І з тих пір, як подає Настуня борщ на обід, свекор її завжди жартома питає:

-         Доню, а чи зазубрила ти борщ часничком, не забула?

-   Не забула, тату, зазубрила, не хвилюйтесь, їжте на здоров՚я! – сміючись, в тон йому відповідає невістка.

А свекор їсть і нахвалює:

- Ой, доню, який же у тебе борщ смачнючий! Завжди смачнючий! Не борщ, а симфонія! Такого борщу я ніколи в житті не їв! А вже повір, поносило мене по землі, попоїв я за свій вік борщиків, і зазубрених і не зазубрених. Правда ж, мати, повезло з дружиною нашому синові?

А Настуня підливає йому добавки і краєм ока непомітно спостерігає, як свекруха на ці слова опускає в тарілку очі і піджимає губи, але нічого ніколи не говорить.

 12 липня 2017 року

Читать:

СНОВА ПРИГЛАШАЮ ВАС В СОАВТОРЫ

ЗВУК 1: ПАМ’ЯТАЙ, МОЯ ДИТИНО!

ЗВУК 2: РЕКА ПО ИМЕНИ ЖЕНЩИНА

Если статья была для вас полезной и интересной, поделитесь ею в социальных сетях

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить

Комментарии  

 
Ірина Кравчук
# Ірина Кравчук 06.08.2017 00:17
Що вам написати... Ще не почала читати, а картинку 100 разів проковтнула, облизалась і сльозами вмилась. Як же я люблю борщ!!!!... Писала мама на грудному вигодовуванні))
Ответить
 

Фраза дня

  Если вы никогда

не вдыхали

НАСТОЯЩЕЕ

эфирное масло,

то, вероятно,

 не представляете,

 что может сделать его запах

 с вашим сознанием,

 телом и психикой…

  Ди Трачи Регула

Оплата онлайн обучения и консультаций

knopka3

Подписаться на рассылку новостей

Видео блог

videoblog

 

Купить книгу

21362924 1942184875846961 75838764 n

 

Купить книгу

book2

 

Последние комментарии

Яндекс.Метрика